4 березня в приміщення Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького відкрилася виставка Любомира Медвідя «Ремінісценції». Із вступною статтею до каталогу виставки «Ремінісценції»: у пошуках сенсу (автор Д. Скринник-Миська) можна ознайомитись у рубриці публіцистика.

В рубриках живопис та графіка з'явились нові роботи

3 грудня в київській галереї «Арете» відкрилася персональна виставка живопису Дарини Скринник-Миська. На ній представлені тридцять полотен які репрезентують творчість за останні три роки. Вистака триватиме до 20 грудня. Оглянути експозицію можна за адресою вул. Щербакові 9а, станція метро «Нивки». Час роботи: субота та неділя з 12.00 до 19.00 год

29 жовтня о 18 00 год. в галереї українського мистецтва в Кракові (вул. Каноніча 15) відбудеться відкриття  виставки живопису членів Малопольського відділення Товариства польських мариністів та художників з України "Nasze pejzaże". 

В травневому номері Business Class Magazine (м. Київ) опубліковано повідомлення про творчість Дарини Скринник-Миськи. З ним можна ознайомитись в розділі відгуки.

З 13 по 27 квітня у Музеї книги та друкарства України (вул. І. Мазепи, 21, корп. 9, Києво-Печерська лавра) проходитиме виставка „Територія кольору”. Вона представляє творчість трьох молодих художниць зі Львова – Мирослави Рожко, Наталії Колпакової та Дарини Скринник-Миськи. У львів’янок багато спільного: вони закінчили Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва ім. І.Труша, а тоді – Львівську національну академію мистецтв; усі – учасниці багатьох персональних та колективних виставок, не лише в Україні, а й за кордоном (Білорусь, Польща, Словаччина, Чехія, Іспанія, Франція, Греція); вони усі експериментують з можливостями техніки та кольору. Проте на цьому їхня схожість закінчується, бо ж і техніка, і тематика, з якою працюють художниці – різна.

„Територія кольору” у музеї Книги створила особливу територію взаємодоповнюваності та взаємопроникнення Зображення та Слова, на котрій не тісно трьом таким різним особистостям. На цій території напевно знайдеться місце і для Вас. Приходьте!

12 квітня в Національному культурному центрі України в Москві (Арбат, 9/1) відкрилася персональна виставка живопису Дарини Скринник-Миськи. Виставка триватиме до 29 квітня.

12 березня в галереї українського мистецтва в Кракові (вул. Каноніча 15) відкрилася персональна виставка живопису "Strefa koloru". Виставка триватиме до 11 квітня.

1 березня у ресторані-клубі Атмосфера відкрилася виставка живопису львівської художниці Дарини Скринник-Миськи.

Запропоновані роботи - це своєрідна ретроспектива, якщо доречно вживати це слово для характеристики творчості молодої художниці. Річ у тім, що експозиція включає в себе роботи з 2002 по 2010 роки. На перший погляд, 8 років – відносно невеликий проміжок часу, проте різниця між хронологічно різними картинами відразу впадає в око: ранні – делікатніші в колориті, а пізніші – насичені, зі звучними кольоровими співставленнями.

Звісно, виставка, що розпочалася в один день з весною, просто зобов’язана бути весняною. Хоча в експозиції є різні роботи, як за часом створення, так і за тематикою, – дерева, квіти, трохи моря, трохи сонця, і навіть осінні яблука та зимові грушки, – їх поєднує абсолютно весняний життєрадісний настрій.

Маємо надію, що кожен відвідувач виставки його відчує.

З 26 лютого по 11 березня в галереї БелАрт (м. Брест, Республіка Білорусь) проходитиме виставка живопису Дарини Скринник-Миськи та текстилю на склі Мирослави Рожко „Весняні етюди”. 

З 19.02 по 11.03.2010 в галереї „КалитаАртКлуб” (м. Київ), проходитиме виставка живопису „Місця і Речі”.

Роботи представлені на виставці об’єднує ідея, актуалізована постмодерном, – криза особистісної ідентичності та намагання жити у світі, позбавленому чіткої визначеності та ціннісного значення. Місця і Речі, забарвлені особистим переживанням, у такому світі постають острівцями Смислу, а їх Значення виростає з цінності конкретного моменту. Тоді крізь них для тебе починає прозирати Щось. Це Щось безмірно більше за будь-яке місце чи річ, а може – за тебе самого.

У світі зарозумілого постмодерну, де все відносне і немає нічого певного, існують Місця і Речі, котрі мають Значення. Для тебе. Через живопис його можна розкрити й для Інших.

   4.12.2009 – 3.01.2010  в  Danubiana  Meulensteen Art  Museu

(м. Братіслава, Словаччина) триватиме 1st Danube Biennale (International exhibition of young artists from the Danube countries). На ній представлені роботи 61 художника з 10 придунайських країн (www.danubiana.eu/svk/index.html). Україну представляють Дарина Скринник-Миська та Наталя Тарнай.

Участь українських художниць у виставці відбулася за сприяння Надзвичайного та Повноважного Посла України в Словацькій Республіці Інни Василівни Огнівець та Galеria ANDREJ SMOLАK

4-5 грудня в PinchukArtCentre відбулося нагородження переможців конкурсу та круглий стіл на тему «Підтримка молодих митців в глобальному контексті». Про враження від побаченого та почутого в рубриці публіцистика

З 27 вересня по 11 жовтня у словацькому містечку Сніна проходив 16-ий Міжнародний мистецький фестиваль Його організаторами виступили Galéria Andrej Smolák та Nadácia ART.EAST. В рамках фестивалю відбувалися різноманітні заходи, зокрема малярський пленер, в якому взяли участь двадцять дев’ять художників із десяти країн світу. Україну представляли львів’яни Наталія Пухинда, Ольга Падовська, Дарина Скринник-Миська, художники з Городка Роман Опалинський та Богдан Рожак, ужгородські художники – Іван Дідик, Юля Миронова, Наталя Тарнай та художник з Черкас Сергій Радько.

Також відбулося 8 персональних виставок у різних містах Словаччини, серед яких і виставка Дарини Скринник-Миськи “FAREBNÝ PRIESTOR” у місті Гуменне.

Детальніше з враженнями від заходу можна ознайомитись в статті „Viva Slovakia! – Viva Smolákia!”, що у рубриці “ПУБЛІЦИСТИКА”.

9-23 вересня 2009 р. в галереї LvivАrt відбулася персональна виставка живопису „Місця і Речі”.

Коли бракує обрію, в якому ти міг би зайняти чітку позицію, міг би знати, що хочеш відповісти, міг би знати, що має для тебе сенс і є особливо важливим, і знати хто ти, – ти мусиш відшукати орієнтири, які допоможуть, якщо не віднайти обрію, то жити за його відсутності. Місця і Речі – це острівці, у світі, де нема обрію. Ти перескакуєш від одного до іншого, найважче – в проміжку. Острівець не замінить обрію, але до наступного тобі вистачить. 

Місце чи Річ – наповнені Смислом, їх робить такими момент, в який вони були важливі для тебе. Ця важливість моменту перетворила їх на Знаки. Тоді крізь них для тебе починає прозирати Щось. Це Щось безмірно більше за будь-яке місце чи річ, а може – за тебе самого. Вони вже не просто якісь місця і якісь речі, вони – Місця і Речі, що мають Значення. Для тебе.

У світі зарозумілого постмодерну, де все відносне і немає нічого певного, існують Місця і Речі, котрі мають Значення. Через живопис його можна розкрити й для Інших.

23 серпня у місті Пулави (Польща) відкрилась колективна виставка учасників ХІІІ міжнародного пленеру, організованого Люблінським Товариством Приятелів Мистецтва (осередок в Пулавах) (TPSP), котрий тривав з 10 по 23 серпня.

Серед 20-ти учасників пленеру були представники різних регіонів Польщі (Сувалки, Радом, Хелм, Аугустув, Пулави, Люблін, Кєльце), Білорусі (Брест, Мінськ). Україну представляли Дарина Скринник-Миська та Мирослава Рожко (Львів), Оксана Оніщенко (Ковель).

Висловлюємо щиру подяку організаторам пленеру - презесу TPSP в Пулавах, пані Ренаті Стенпєнь, комісарові пленеру, пані Тересі Раунер, пані Анні Камелі, а також усім, хто долучився до організації заходу.

15 липня 2009 р. в “Muzeum Podkarpackie w Krośnie” відкрилася персональна виставка живопису Дарини Скринник-Миськи, яка триватиме до кінця серпня цього року.

На тридцяти картинах запропонованої виставки живопису – українські квіти, українські дерева, українські краєвиди та українські люди. Проте ці образи прості й зрозумілі кожному, не залежно від національної приналежності, бо передовсім – це складові людського мікрокосмосу.

Однією з найголовніших проблем сучасного світу є можливість діалогу та взаєморозуміння. Власне саме цю проблему вирішує мистецтво, забезпечуючи найвищий рівень порозуміння через художню комунікацію. Спільним знаменником у різних за темами й часом виконання творах є їх людський вимір. Світ, суб’єктивно відчутий та експлікований через насичені дзвінкі барви, апелює до людського та людяного, що живе у кожному. Цей суб’єктивний світ проникає крізь кордони і витворює єдиний спільний простір, у якому ми усі – передовсім Люди.

Авторка висловлює щиру подяку Директору “Muzeum Podkarpackie w Krośnie” панові Яну Ґанчарському, куратору виставки пані Анні Ґуз та усім, хто долучився до організації цієї виставки.

В рубриці "Публіцистика" - нова стаття  „Реквієм” Герста: по кому дзвін?

В рубриці Живопис - нові роботи з циклу "Мить весни"

19 травня о 17 год. в арт-салоні “Сливка” (вул. Театральна 24) відбудеться відкриття виставки живопису Дарини Скринник-Миськи “Мить весни”.

Це весняна мініатюра, концентрований екстракт з кольорів, звуків, запахів, настроїв весни, перекладений на мову живопису.

07 травня в галереї LvivArt відкрилася виставка живопису словацького художника та галериста Андрея Смолака (лауреат Європейської премії Франца Кафки (1988), Премі ї Європейського союзу мистецтва (2002), світової премії Сальвадора Далі (2003), почесної премії Асоціації мистецтва та культури в італійському місті Маріґліано (2006), премії Артіста Сеґналато – мистецька знахідка року в італійському місті Ґроттамаре (2008), керівник Фундації ART.EAST, член-кореспондент Міжнародної академії культури та мистецтва в Москві) під назвою "Дотики ніжності", а також відбулось представлення проекту МАЛЬОВАНИЙ ЕКВАТОР-MAĽOVANỶ ROVNIK-PAINTED EQUATOR

АБО

СВІТОВИЙ ЛАНЦЮГ МИРУ-SVETOVẢ REŤAZ MIERU-WORLD CHAIN OF PEACE

Зібранням 40 075 штук картинок розміром 20х20 см автор проекту прагне витворити ілюзорний ланцюг людських рук навколо цілої земної кулі. Стільки кілометрів має планета Земля в області Екватора.

Картини малюють художники та визначні особи із кожної країни світу та представники зі всіх сфер життя: політики, президенти, науковці, Нобелівські лауреати, співаки, актори, спортсмени... та всі хто хоче підтримати ідею проекту та допомогти в її реалізації.

Ідея проекту полягає у витворені символічного ланцюга людських рук навколо всієї Земної кулі, завданням якого є зміцнити дружбу та позитивне мислення на рівні світової спільноти.

Вручення картин львівських художників п. Андрею Смолаку під час презентації проекту 

Символічний ланцюг миру

30 квітня у Словацькому місті Сніна відкрилася виставка “KRIVKY NEŽNOSTI II” (жіночий акт у баченні українських художників зі Львова). Організаторами виставки є львівська галерея “LvivArt” та словацька Galéria ANDREJ SMOLÁÁK. Виставка триватиме два місяці, а тоді поїде до Братіслави.

Дарина Скринник-Миська, Андрей Смолак та Юля Скоп

Учасники виставки: Дарина Скринник-Миська, Роман Опалинський, Богдан Рожак, Петро Романчук, Ігор Колісник, Остап Патик, Алла Романів, Петро Сметана, Марта Суханя, Петро Сипняк, Ігор Шумський, Тетяна Тарасенко.

В розділі ЖИВОПИС з'явилися нові роботи

24 лютого на філософському факультеті ЛНУ ім. І. Франка відбувся захист кандидатської дисертації за спеціальністю історія філософії "Еволюція світоглядно-філософських засад українського образотворчого мистецтва на рубежі ХІХ-ХХ ст." Дарини Скринник-Миськи

24 лютого 2009 р. відбудеться захист кандидатської дисертації Дарини Скринник-Миськи "Еволюція світоглядно-філософських засад українського образотворчого мистецтва на рубежі ХІХ-ХХ ст." за спеціальністю 09.00.05 – "Історія філософії". Ознайомитись із авторефератом дисертації можна в рубриці наукові праці.

Маємо приємність запросити Вас на нашу виставку "Пори року", яка відбувається в Львівському палаці мистецтв.

Panta rei, "усе плинне й ніщо не лишається на місці", - сказав античний філософ. З-поміж усіх живих істот лише людина має здатність дивуватися тому, як влаштований світ, лише людина прагне вступити з ним у діалог і отримати відповіді, що підтвердили б її доцільну присутність у ньому. Саме тому у плинності, мінливості та вічних змінах світу людина намагається побачити закономірність. Такою закономірністю є зміна пір року, проте ця зміна і вічна плинність властиві самій людині, тому квінтесенцією експозиції постають чотири портрети, що відображають контрастні характери, а краєвиди є немовби продовженням і розгортанням цих характерів. Їх назви, - «Літо», «Осінь», «Зима», «Весна», - є умовними й відображають не вікову різницю (як зазвичай інтерпретують алегорії пір року) а екзистенційну інакшість і неповторність. Для сучасного мистецтва властивою є втрата інтересу до Індивідуальності, до Людського в Людині. Проте у фокусі реалій нашого життя знову й знову постає Людина з її внутрішнім світом, бо вона й надалі залишається «мірою всіх речей». Хоча основну частину експозиції складають різноманітні роботи, на перший погляд не пов’язані між собою, її об’єднує спільна ідея – епілогом до виставки обрано слова видатного українського філософа Григорія Сковороди: «Згниття старого є породженням нового, аби падіння присутнє було тут, де й поновлення, що свідкує про премудре вічності і всезбережне світоформування. І так завжди все йде в нескінченність. Все, що виповнює початок і світ цей, бувши тінню його, країв не має. Він завжди і скрізь із своїм початком, як тінь із яблунею. У тім лише різне, що дерево життя стоїть і перебуває, а тінь маліє; то проходить, то родиться, то щезне і є ніщо».